
У 1965 році переїхала до Слов’янську, з того часу і по 1988 рік працювала викладачем у Слов’янському хіміко-механічному технікумі. За цей час були успіхи і сумніви. Радісне задоволення своєю працею і гірке розчарування. Та усвідомлення важливості свого обов’язку перед країною, перед суспільством було визначальним в житті педагога.
Як класний керівник, вона випустила 8 груп, із них декілька – для країн Азії, Африки і Латинської Америки. Її вихованцями були студенти з Куби, Монголії, Анголи, Народної Республіки Конго, Нігерії, Еквадору та інших країн світу.
Валентина Миколаївна теплими словами згадує дружний колектив технікуму: викладачі допомагали і підтримували один одного, організовували спільні заходи та екскурсії, навіть діяв хор педагогічного колективу.
Валентина Миколаївна залишила несгладимий слід у історії технікуму і у серцях своїх випускників, які і по сьогоднішній день підтримують з нею зв’язок та навідують її.