29 вересня студентство Слов'янського хіміко-механічного технікуму вітало викладачів і працівників освіти. Студенти на честь цього свята присвятили свій гумор, творчий запал і слова нескінченної подяки. Темою свята був театр, бо театр і освіта - це дуже споріднені поняття. Так, це захоплююча акторська гра викладача і студента; це декорації - реалії життя, це - тиша серед глядачів-студентів і вибух їх вигуків після закінчення пар. Антракт у театрі і перерва в технікумі - це майже одне і те ж. Всі спішать до буфету, про щось сперечаються, а потім дзвоник...
І в коридорах знову тиша, де в залах-аудиторіях народжується нова творча епоха, герой якої - людина надзвичайної душевної краси, чиста серцем, з непідкупною чесністю, добротою і відданістю людям.
Чи взявся б хто-небудь підрахувати, скільки спектаклів-пар зіграв викладач, скільки пережито хвилин творчого піднесення або гіркого розчарування?
З усього цього склалися роки, і коли оглянемось на них, то говоримо про традиції, згадуємо славні імена, що були окрасою колективу.
На святі були присутні ветерани педагогічної праці, їх щиро вітали студенти квітами, своїми танцями і піснями.
На сцені, як і в житті, серйозне, сумне і комічне поєдналося в єдине дійство.
Скільки творчих мук, болю від того, що не кожен студент-глядач сприйняв те, що здавалося знахідкою. Та пройде час, можливо сплинуть роки і лише тоді оціненою буде праця кожного з Вас.
Вам, шановні працівники освіти, наше визнання і подяка за вашу працю і любов.
ЗІ СВЯТОМ!!!!
ЗІ СВЯТОМ!!!!
